Невелике село Копачі має сумну історію. До вибуху чорнобильського реактора в селі проживало близько тисячі чоловік. Після аварії було прийнято рішення поховати село повністю. І мова тут йшла не тільки про загиблих людей, а й про будинки, та господарства села Копачі. Навіщо було ховати ціле село? Адже Прип'ять і Чорнобиль не почали зносити.
Прибрати з лиця землі село Копачі було вирішено тому, що від місця аварии його відокремлювали якісь 3,8 км. Так, станція перебувала за містом. І село Копачі стали самим найближчим до реактору населеним пунктом.
З десятикілометрової зони зараження навколо АЕС це село стали евакуювати одним з перших. Жителі села Копачі сподівалися, що зможуть повернутися на рідну землю, але їх надіям не судилося збутися.
Рівень радіації в селі був настільки високий, що не було сенсу залишати будинки і господарські будівлі на поверхні. Їх би ніколи не змогли використати для життя знову. Кожна річ в будь-якому будинку в селі «фонила» радіацією так, що представляла небезпеку для всього живого навколо перманентно. Кожен будинок в Копачах знесли, а зверху території насипали кургани і пагорби з землі. Так поховане село Копачі залишилося існувати тільки на карті.
Не секрет, що через багато років після аварії люди почали повертатися в колишні будинки. Їм здавалося, що якщо їх села перебували трохи далі від Прип'яті і Чорнобиля, то це безпечно. Щоб запобігти подібному, село Копачі знесли.
Поховане село було повністю покрито радіоактивним пилом. Майже всі будівлі в ньому були дерев'яними. Пил забилася в кожну тріщинку забору, балки або будь-поперечини. Вона лежала товстим шаром на землі і навіть в підвалах.
В період свого існування цей населений пункт був красивим і добротним місцем. Жителі села Копачі в Чорнобилі дуже любили власні будинки і природу навколо. Вони б, безумовно, зробили спроби повернутися туди. До того ж, речі з села могли розтягнути по всьому світу. Тому довелося буквально поховати під тоннами землі, щоб врятувати навколишній простір.